Йде з роботи чоловік
Ледь волочить ноги
А дружина нахилилась
Та миє підлогу

Він по заду її – лясь
Що то робиш ти
Ну…посунь свого комбайна
Дай мені пройти

Образилась молодиця
Не каже ні слова
Аж до самої до ночі
Як відняло мову

А вночі як полягали
В ліжко коло печі
Він став її обнімати
І не лиш за плечі

Молодиця йому й каже
-що ти хоч,? Кохання?
Обізвав мій зад комбайном
А тепер я файна?

Так невигідно мені
Мені не виходить
З-за одного колоска
Комбайна заводить

Я одного колоска
Комбайном не жну
Повертайсь ото до печі
Й молоти вручну